Пам'ятка для учня

На уроці фізики учень повинен мати:
  • щоденник;
  • базовий підручник;
  • збірник задач;
  • робочий зошит (клітинка, 96 листків);
  • набір креслярських інструментів (циркуль, транспортир, простий олівець, гумку, лінійку, кольорові олівці, стругачку);
  • калькулятор;
  • чернетку.
 
 
 
Людина знає фізику, якщо вміє розв'язувати задачі. 
(Енріко Фермі)

Правила розв'язання задач

  1. Уважно прочитати умову задачі
  2. З'ясувати про які фізичні явища чи  фізичні процеси йде мова
  3. Зробити малюнок, на якому показати фізичні величини
  4.  Записати основні рівняння та формули
  5. Зробити математичні перетворення та знайти шукану величину
Усього п'ять кроків! 
 
Зроби їх і задача легко розв'яжеться!
 

Як швидко зробити домашнє завдання?

          Щоб завжди все встигати, важливо правильно організувати кожну частину дня. Наприклад, прискорити виконання домашнього завдання можна, дотримуючись цих принципів:

1. Чітко визначай час. Встанови на будильнику час початку і закінчення роботи над домашнім завданням. Не забувай за допомогою таймера налаштовувати «перерви» по 10 хвилин на кожну годину роботи.

2. Мотивація. Налаштуйся на те, що виконання домашньої роботи - це передусім можливість закріпити отримані на уроці знання. А також перевірити, чи все тобі зрозуміло в новому матеріалі.

3. Планування. Обов'язково записуй всі завдання в щоденник. Коли берешся до виконання, починай з найбільш легких для тебе завдань і поступово переходь до найскладніших. Об'ємні завдання (наприклад, твір) розбий на кілька етапів і розпиши їх виконання по днях.

4. Концентрація. Щоб зосередитися, прибери всі відволікаючі фактори: вимкни ігри, закрий вкладки з соцмережами і чати, вимкни телевізор і музику.

5. Самодисципліна. Дотримуйся створеного тобою розкладу: під час навчання повністю зануритися в процес, а на «перервах» можна попити чай, поговорити з друзями або прочитати цікавий пост. Між іншим, відпочинок здасться приємнішим, якщо під час роботи будеш викладатися на всі сто.

6. Ефективність. Пам'ятай, що твоя мета не відсидіти належний час над підручником, а встигнути швидко і правильно виконати всі завдання. Адже домашня робота - лише частина розкладу, де має бути місце для хобі і відпочинку.

Як виправити погані оцінки?

1. Визнач з чого почати

Подивися в щоденнику або запитай у вчителя, за яку тему у тебе погані оцінки, і почни штурм звідти. Не потрібно зубрити, важливо зрозуміти, побачити зв'язок з іншими темами і розділами.

2. Систематизуй знання

Якщо прогалин занадто багато або для розуміння тобі не вистачає базових знань (наприклад, формул), звернися за допомогою до вчителя, батьків, друзів, які добре встигають з цього предмету.

3. Виконуй домашні завдання.

 По-перше, так найпростіше вловити прогалини в розумінні і вчасно їх ліквідувати. А по-друге, правильно виконані домашні завдання - швидкий спосіб отримати високу оцінку;)

4. Попроси додаткове завдання.

 Особливо актуально для виправлення оцінок в швидкі терміни. Підійди до вчителя і запропонуй виконати реферат, додатковий тест або завдання.

 

5. Виділи час для додаткових занять. 

Іноді без цього не обійтися. Поговори з батьками, і разом  підберіть підходящі курси.

За матеріалами https://goo.gl/vQoHqn

Трохи філософії
 
Ти!!!

 Ти сам ставиш собі межі. І вони лише у твоїй голові. І не більше.

Ти сам вибираєш, де будеш працювати і, як вчиться. Які оцінки отримувати і якого кольору буде твій диплом.

Твоя робота - це твій вибір. За тобою вибір міста-мрії. І тільки ти вибираєш свій шлях.

Що ти хочеш - легке безтурботне життя або ж вузьку дорогу, повну пригод?

Якщо у тебе немає мрії, значить, ти працюєш на чужу. Ти цього хочеш? Вибір за тобою.

Ти ставиш собі планку свого ризику.

Ти ставиш межу своєї стелі, вище якої ти не в силі стрибнути.

Ти вибираєш, де тобі розвиватися і во що вникати. Що важливе, а що не гідно твоєї уваги.

Ти вибираєш, як думати про людей або ж зовсім не думати про них.

Кожен день - це вибір. І він за тобою.

Пробач, але у людини, в якої є мрія, більше немає відмовок.

6 важливих фактів про те, як наш мозок запам'ятовує інформацію
 
1. Ми краще запам'ятовуємо те, що бачимо
Мозок задіє 50% своїх ресурсів для аналізу побаченої інформації. Причому зір безпосередньо впливає на інші почуття. Прекрасний тому приклад - випробування, в якому 54 любителів вина попросили продегустувати кілька зразків виноградного напою. Експериментатори підмішали несмачну червону фарбу без запаху в білі вина, щоб з'ясувати, чи зможуть учасники виявити підступ. Вони не впоралися, і червоне зайшло замість білого на ура.
 
Зображення та анімація здатні прискорити ваше навчання. Додавайте каракулі, фотографії або вирізки з газет і журналів до своїх нотаток. Використовуйте кольори та діаграми, щоб проілюструвати нові знання.
 
2. Ми пам'ятаємо загальну картину краще її частковостей
Вивчаючи безліч нових понять, неважко потонути в наростаючому потоці даних. Для того щоб уникнути перевантаження, необхідно озирнутися назад і змалювати загальну картину. Ви повинні усвідомити, як свіжі знання вписуються в єдиний пазл, як вони можуть бути корисні. Мозок краще засвоює інформацію, якщо він проводить зв'язок між нею і чимось раніше пізнанням в рамках однієї структури.
 
Тримайте в полі зору велику схему або списки заміток, що пояснюють цілу картину того, що ви вивчаєте, і щоразу додавайте туди нові елементи протягом усього нелегкого шляху.
 
3. Сон сильно впливає на пам'ять
Дослідження показали, що повноцінна ніч сну між зубріння і іспитом істотно покращує результати. В одному з експериментів перевірялися рухові навички учасників після їх інтенсивного навчання. І ті випробовувані, хто спав 12:00 до перевірки, показали значно кращі результати, ніж ті, кого тестували кожні 4:00 неспання.
 
Важливо знати, що сон хороший не тільки після, але і до навчання. Він перетворює мозок в суху губку, готову вбирати в себе кожну краплину знань.
 
Спробуйте тренувати нові навички і читати перед сном або дрімотою. Після пробудження перекладіть на папір те, чому вам довелося навчитися.
 
4. Недолік сну згубно впливає на здатність до навчання
Дефіцит сну змушує голову знижувати оберти, діяти без здорового ризику по шаблонним схемами. До того ж збільшується шанс отримати фізичне пошкодження через втому всіх «гвинтиків» організму.
 
Що стосується навчання, недолік сну скорочує здатність мозку приймати нову інформацію на 40%. Так що нема чого мучити себе ночами з низьким ККД, краще відпочити і прокинутися у всеозброєнні.
 
Нормалізуйте обсяг і періодичність сну під час навчання. Так ви будете набагато більш уважні і зможете уникнути провалів у пам'яті.
 
5. Ми самі вчимося краще, коли даємо уроки іншим
Вчені розділили учасників на дві рівні групи і видали їм однакові завдання. За легендою половині випробовуваних трохи згодом належало донести отримані знання до інших людей. Неважко здогадатися, що майбутні «вчителя» показали більш глибокий рівень засвоєння. Дослідники власні очі переконалися в силі «відповідального умонастрої», яке й дало настільки ефективний результат.
 
Підходьте до навчання з позиції «наставників». Так ваша підсвідомість змусить мозок розрізняти тонкощі схожих визначень, ретельно розбирати матеріал і копатися в нюансах.
 
 6. Ми краще вчимося по тактиці чергування
В одному експерименті учасникам показували картини, написані в різних художніх стилях. Першій групі послідовно демонстрували по шість прикладів кожного стилю, а другий - упереміш (різні школи у випадковому порядку). Перемогли останні: вони вдвічі частіше вгадували приналежність до стилю. Цікаво, що 70% всіх випробовуваних до початку дослідження були впевнені, що послідовність повинна дати фору чергуванню.
 
Не варто зациклюватися під час тренування тільки на пенальті. Вивчаючи іноземну, змішуйте запам'ятовування слів з прослуховуванням мови в оригіналі або листом.
Джерело: http://vk.cc/43DAO4

 

Учням


Пам’ятки – інструкції  щодо  оптимізації пошуково – творчої  діяльності учнів 
 
  • Як працювати з книгою?  
    1. Ознайомтеся з анотацією та змістом і сформулюйте для себе, про що піде мова в тексті.
    2. Згадайте усе, що ви вже знаєте з цієї теми, й поставте додаткові запитання, на які в тексті будуть дані відповіді.
    3. Приступайте до читання. Читаючи, зіставляйте висунуті вами припущення з реальним змістом джерела, виписуйте незрозумілі вам терміни і вислови. Спробуйте знайти до них пояснення.
    4. Якщо незрозумілим є зміст тексту, то подумайте, чи не пов’язане це з раніше пройденим, але не засвоєним чи погано засвоєним матеріалом. Подумайте, що саме з раніше вивченого матеріалу заважає розуміти текст, і повторіть його.
    5. Упродовж всього читання ставте питання до тексту і висувайте свої припущення про подальший його зміст. Перевіряйте свої припущення в процесі цілеспрямованого читання. Якщо ви не можете знайти відповідь на свої питання в тексті, спробуйте знайти відповіді в інших джерелах.
    6. Читаючи текст, намагайтеся виділяти в ньому головне й відокремити його від другорядного. Обміркуйте, у якій частині тексту виражена головна думка та що цю головну думку пояснює, доповнює, розвиває.
    7. У процесі читання тексту складайте план, стислий чи розгорнутий конспект, супроводжуйте його рисунками, схемами, кресленнями, порівняльними таблицями, відбираючи основні й істотні моменти і думки тексту. У разі потреби робіть необхідні виписки.
    8. Розгляньте й проаналізуйте всі наведені в джерелі приклади та придумайте свої.
    9. Дайте відповіді на питання, наведені в досліджуваному джерелі чи записані в зошиті, запропоновані вчителем.
    10. Відповівши на питання, перевірте за джерелом правильність своєї відповіді, її глибину і повноту.
     
  • Як вивчати фізичні явища?
  1. Показати явище, з’ясувати умови його виникнення і протікання на якісному рівні, установити в чому полягає його сутність. Підкреслити його об’єктивний характер, незалежність від інших знань про нього. Звернути увагу на необхідність його аналізу. До якого типу взаємодій належить дане явище? Які системи взаємодіють? У чому воно виявляється?
  2. Описати явище якісно, виділивши істотні сторони.
  3. Вибрати систему відліку, у якій буде проводитися аналіз явища. Для цього необхідно подивитися, як виглядає явище з погляду різних спостерігачів, у різних системах відліку. Визначити, який зв’язок величин виглядає простіше чи доступніше для експериментального опису.
  4. Увести кількісні характеристики окремих сторін явища, простежити за їх змінами в часі та просторі, установити їх взаємний зв’язок – особливі закономірності. Які моделі й уявні досліди використовуються під час пояснення явища?
  5. Провести аналіз закономірностей (законів), що описують явище, застосовуючи експериментальні й теоретичні засоби. Намагайтеся уявити закономірності за допомогою числових послідовностей, діаграм, графіків, аналітичних виразів, супроводжуючи свої міркування словесними описами і формулами.
  6. Установити взаємний зв’язок закономірностей (законів), що зображують явище, й отримати нові залежності і зв’язки теоретичним та експериментальним шляхом.
  7. Спробувати представити зображення явища в різних системах відліку, тобто порівняти їхні характеристики, числові значення, характер змін, закономірності (закони). З’ясувати, що залишається постійним, однаковим, а що змінюється і яким чином. Зробити відповідний висновок, аргументувавши його.
  8. Сформулювати сутність явища, застосовуючи різні засоби зображення, і спробувати узагальнити окремі закономірності в більш загальній формулі – теорії явища. Варто спробувати на основі цієї теорії явища дати пояснення окремим фактам.
  9. Перевірити відповідність теорії та одержаних у ході досліду даних.
  10. Показати наукове значення теорії явища, указавши на сильні та слабкі сторони, галузь застосування тієї моделі, що нею описується. Розкрити цінність її використання на практиці.

Як вивчати фізичні поняття?

  1. Чітке виділення розглянутої властивості чи об’єкта, певної сторони явища – якісний опис сутності (у чому вона полягає); показ спільності для групи однофазних предметів; доказ на досліді й теоретичне обґрунтування реальності його існування, необхідність поняття, що відбиває саме розглянута властивість.
  2. Вибір системи відліку, у  якій відбуватиметься введення даного поняття і величин, що його характеризують. Скалярні це величини чи векторні? Як у цьому переконатися?
  3. Відшукання кількісної міри поняття. Міра дає спосіб кількісної оцінки поняття й у багатьох випадках може служити видовою ознакою визначення.
  4. Словесне формулювання визначення повинне містити найближче родове поняття, що показує, що дана величина характеризує й видові ознаки, якими можуть служити його міри назви.
  5. Умовна позначка і запис формули визначення.
  6. Визначення одиниць виміру. Приклади числових значень та їхнє визначення.
  7. Способи практичного виміру. За якою формулою (формулами) можна визначити? Зв’язок з якими величинами виражає формула?
  8. Зв’язок даної величини з іншими, власними характеристиками об’єкта та явищ, її математичне вираження, що показує від чого і як вона залежить. Зображення цих зв’язків графічно, діаграмами, емпірично, таблицями і т.ін.
  9. Межі застосовності поняття (вони можуть бути як якісними, так і кількісними).
  10. Практичне й теоретичне значення поняття.
  • Як проводити спостереження з фізики?
  1. Усвідомити мету спостереження.
  2. Створити умови, необхідні для проведення спостереження, познайомитися з об’єктом спостереження.
  3. Поставити й сформулювати проблему, продумати види діяльності під час проведення спостереження.
  4. Провести спостереження (у разі необхідності кілька разів).
  5. Знайшовши побічні факти й фактори, врахуйте їх.
  6. Зафіксуйте результати спостереження, ретельно продумавши раціональний спосіб фіксації.
  7. Провести аналіз даних проведеного спостереження, установити зв’язки, систематизувати й узагальнити результати.
  8. Сформулювати висновки практичного й теоретичного характеру.
  • Як виконувати фізичні досліди?
  1. Сформулювати мету досліду.
  2. Визначити оптимальні умови, необхідні для його проведення.
  3. Розробити принципову схему досліду, його технологічну карту.
  4. Обґрунтувати план проведення досліду, спосіб фіксації результатів.
  5. Зібрати установку для проведення досліду. Знати призначення, пристрій і принцип дії використовуваних приладів.
  6. Провести дослід (у разі необхідності кілька разів), зафіксувавши при цьому результати вимірів. Знати одиниці виміру фізичних величин, їх визначення.
  7. Під час проведення досліду враховувати сторонні фактори й усувати їхню шкідливу дію (чи зменшити). Уміти фіксувати результати вимірів, вибирати раціональний спосіб запису результатів вимірів, аналізувати результати вимірів, інтерпретувати їх.
  8. Зробити якісний і кількісний аналіз отриманих даних, зробити висновки досліду.
 
  • Як використовувати фізичні моделі?
  1. Яка фізична система чи явище моделюються?
  2. Яка це модель – ідеальна чи матеріальна?
  3. На підставі яких експериментальних даних уводиться ця модель?
  4. У чому полягає сутність моделі? Які її властивості?
  5. Класична вона чи квантова? Математична чи матеріалізована? Мікро- чи макроскопічна?
  6. Під час вивчення якої теорії явищ вона використовується?
  7. Які висновки можна зроб
  8. ити про адекватність моделі? Які її недоліки? Достоїнства?
  9. Чи відомі інші моделі даної фізичної системи? У чому їхня сутність?
  10. Які недоліки моделі впливають на межі застосування результатів теорії?
  11. Під час вивчення яких питань курсу фізики можна використовувати дану модель?
  • Як вивчати фізичні закони?
  1. Показати реальність зв’язку сторін явища, виходячи зі спостережень, експериментальних досліджень чи теоретичних передумов. З’ясувати, у чому полягає цей зв’язок у різних умовах; показати необхідність кількісного опису його.
  2. Представити й виділити кількісні та якісні характеристики сторін досліджуваного явища, обговоривши їхній зміст та значення, умовні позначки, одиниці виміру, способи практичного визначення. Обрати систему відліку, у якій буде розглядатися досліджуваний закон.
  3. Установити зв’язок між розглянутими (досліджуваними) величинами, відшукати математичну формулу зв’язку, записавши її в умовних позначках та аналітичній формі. Зв’язок між якими явищами виражає закон? Для якого типу взаємодії він установлений?
  4. Дати словесне формулювання закону й проаналізувати його. Чи можна даний закон сформулювати інакше?
  5. Спробувати дати пояснення закону з позицій більш загальних положень теорії. З’ясувати, чи можливі які-небудь інші його формулювання. Установити зв’язок з іншими законами.
  6. Представити вид закону в різних системах відліку, для чого розглянути, як змінюються величини, що входять у закон, сам вид закону при переході від однієї системи відліку до іншої.
  7. Спробувати з’ясувати сферу та умови застосування закону. Звичайно межі застосовності того чи іншого закону можуть бути встановлені шляхом зіставлення з експериментальними даними, з висновками теорії, з якої випливає, від чого та як залежить та чи інша величина. Виходячи з цього, спробуйте визначити межі застосування досліджуваного закону.
  8. Розглянувши  наукове і практичне значення закону, зробіть основні висновки. Які способи застосування закону на практиці?
  • Як вивчати фізичні теорії?
  1. Вказати основні дослідні факти у вигляді явищ та їхніх закономірностей і показати необхідність узагальнення в єдину систему знань про даний клас явищ природи. Зверніть увагу на історію виникнення теорії і роль учених, що взяли участь в її розробці, і на загальні історичні умови розвитку теорії.
  2. Представити якісну модель розглянутого класу явищ, виділивши основні ознаки, які треба характеризувати кількісно.
  3. Вивести кількісні характеристики об’єктів і явищ, дати з їх допомогою опис основних положень попереднього пункту.
  4. Яка це теорія: а) класична, квантова чи релятивістська; б) феноменологічна чи макроскопічна?
  5. Одержати наявні дослідні закономірності із загальних теоретичних положень і пояснити їх. З’ясувати, що нового вносить теорія в розумінні досліду, а саме: в розуміння фізичних величин, їхніх зв’язків, чим вони визначаються і чому. Використовуючи теорію, спробувати дістати числові коефіцієнти і порівняти їх з отриманими в ході досліду.
  6. Проаналізувати відповідність теоретичних даних і даних, отриманих у ході досліду, з метою визначення границь застосовності теорії, гранично використовуючи можливості кількісної моделі. Спробувати з’ясувати причини розбіжності, якщо вони існують, і можливості їх усунення.
  7. Необхідним елементом аналізу теорії є розгляд її основних положень у різних системах відліку, відшукання інваріантних величин і виразів. Результати обговорення допоможуть повніше представити межі й сфери раціонального застосування теорії.
  8. Показати на прикладах можливість застосування теорії для опису явищ, що входять і сферу дії теорії.
  9. З якими іншими теоріями пов’язана?
  10. Назвати основні наслідки з теорії. Які закони, що випливають з неї, можуть бути сформульовані дедуктивним шляхом?
Як вимірювати фізичні величини?
  1. Знати призначення, принцип дії приладу, його можливості, уміти підбирати додатковий опір, шунт для розширення меж виміру приладу, підготувати його до роботи.
  2. Знати одиниці вимірювання фізичних величин, їх визначення.
  3. Уміти дати вичерпну характеристику вимірювальному приладу за його зовнішнім виглядом.
  4. Визначити точність, ціну поділки приладу, межу вимірювання, похибки.
  5. Зняти правильно показання приладів. Зафіксувати результати виміру.
  6. Вибрати найбільш раціональний спосіб запису результатів вимірів, обґрунтувати його.
  7. Проаналізувати результати вимірів, інтерпретувати їх, зробити висновки, сформулювати виявлені закономірності.

Поради учням: як розвивати увагу, пам'ять, мислення та уяву

  • Як розвивати увагу?
  1. Привчайте себе уважно працювати в найрізноманітніших умовах і навіть у шумній і відволікаючій обстановці. Треба намагатися не помічати того, що заважає роботі.
  2. Систематично вправляйтеся в одночасному спостереженні декількох об’єктів. Робити це треба так, щоб загальне сприйняття кожного об’єкта збереглося досить добре, і в той же час увагу потрібно концентрувати на головному, виділяючи його із другорядного.
  3. Тренуйтеся в переключенні уваги. Ці тренування повинні йти за трьома напрямками:
    • швидко переключати увагу з об’єкта на об’єкт;
    • виділяти найважливіші об’єкти за рахунок другорядних;
    • змінювати порядок переключення.
  4. Розвивайте в себе вольові якості ― це сприяє й розвитку стійкості уваги. Змушуйте себе зосереджувати навіть тоді, коли цього робити не хочеться. Частіше додержуйтесь принципу «треба», а не  «хочу». Починайте роботу з важкого і нецікавого, намагайтеся виконувати ті справи, які хочеться відкласти на потім. Чергуйте легкі й важкі справи, цікаві й нецікаві.
  5. Частіше удавайтесь до різних ігор: шахів, головоломок, спортивних ігор. Самі по собі вони не розвивають увагу. Це створює з їх допомогою ваше прагнення.
  • Як розвивати мислення?
  1. Розвивати мислення ― означає насичувати свій розум знаннями. Джерела знань можуть бути найрізноманітнішими: школа, книга, заняття в гуртках і т. д.
  2. Розум визначає єдність знань і дій. Знань не можливо набути без зусиль думки, без розумової праці.
  3. Став перед собою різні питання. Адже мислення починається з питання. Питанням «Чому?» і «Як?» людство зобов’язане більшістю відкриттів. Тому вчиться ставити питання до кожної події, явища, з яким зустрічаєтеся.
  4. Властивість помічати в предметі або явищі кілька найбільш явних ознак ― спільна властивість розуму. Це вміння бачити можна тренувати в іграх на кмітливість, у розв’язуванні різного роду логічних задач, головоломках.
  5. Виконуйте різні завдання на порівняння.
  6. Мислення і мовлення нерозривні. Тому для розвитку мислення можна використовувати і такий прийом: те, що не до кінця розумієте самі, спробуйте викласти іншому.
  7. Активно використовуйте письмове мовлення (написання твору, ведення особистого щоденника), тому що письмове мовлення сприяє розвитку мислення.
  8. Практикуйте вільний виклад прочитаного друзям і близьким, беріть участь у дискусіях, виконуйте нестандартні завдання.
  • Як розвивати уяву?
  1. Уява розвивається під час читання книг. Особливо цьому сприяє опис природи, зовнішності персонажа, тому ці уривки необхідно уважно читати для розвитку відтворюючої уяви.
  2. Уважається, що школою відтворюючої уяви є вивчення географічних карт. Уміння подорожувати картою та уявляти різні місця сприяє розвитку цієї психічної якості.
  3. Розвитку уяви також сприяє технічна творчість, винахідницька діяльність.
  4. Для розвитку уяви важливі й життєвий досвід і широке коло знань.
  5. Уява розвивається в різних видах діяльності: у процесі творення казок, віршів; малювання, ліплення; під час відгадування загадок, розв’язування задач і т. д

 

Любі учні! У вас є можливість перевірити свої знання з фізики, а також навчитися розв’язувати складні фізичні задачі і отримати консультацію учителя по кожній запропонованій задачі.

(див. у меню сайту на сторінці свого класу)